П.Бачинський - Приїзд в Олександрію - продовження розповіді

Закінчення учительської семінарії і приїзд в Олександрію

Новогодние открытки -4. Художник Зарубин

Есть почти культовый художник, который в советское время нарисовал массу новогодних (и не только) открыток, которые нравились почти всем. Зовут его Владимир Иванович Зарубин.

В.И. Зарубин

У его очень интересная биография. Сейчас его именуют "русский советский художник, мультипликатор". Его открытки -мультяшные, основные герои - медвежата, зайцы, ежики, белочки, гномы и пр.. В одном из интервью он сказал: "а уж зверушки ... мои, только мои"

Новорічні листівки - 3

1969 р.

Сьогодні, в черговому показі новорічних листівок радянського часу, -  кілька з них, де вітальні написи українською мовою. Їх небагато, але такі були тоді. Характерно, що в них немає ніякого "політичного" змісту - без московських зірок і кремля, тощо.

П.Бачинський - 50 років учительства

Чергова публікація про олександрійську родину Бачинських. Сьогодні - про П.В.Бачинського.

 Млин в Мігеї, збудований в кінці 19 ст. (фото з Інтернету)

(Всі дані та цитати - з «Автобиографического очерка»), який П.Бачинський писав у 1929 році в Олександрії.  Цей нарис настільки цікавий, що неможливо втриматись від цитування. Тому, можливо, моя розповідь буде трохи задовгою, з продовженнями.

Новогодние открытки - 2

В предыдущем посте сделала небольшое упущение - не указывала год выпуска открытки. Исправляюсь.

Новогодние открытки - взгляд через года.

Начинаю свой предновогодний "проект". Как-то раньше, (в советское время), получая поздравительные новогодние открытки, не особенно их разглядывала. Открытка, она и есть открытка. Возможно, и другие так же поступали. Даже в поздравительный текст не особо вчитывались.Главное было внизу текста  - от кого.

Олександрійські хірурги найкращі!

В останні два місяці (10 днів в серпні і десять днів в жовтні) я спостерігала як самовіддано працює колектив хірургічного відділення нашої міської лікарні, очолюваний Письменною Світланою Михайлівною.

Лист Михайла Бачинського до Дмитра Яворницького - 1911 р.

Набрала лист М. Бачинського до Д.І Яворницького, який зберігається в фондах Дніпровського історичного музею, і  копію якого мені надіслала к.і.н., завідувач архівним сектором відділу фондів музею С.В Абросимова (на жаль, вже покійна) ще до початку публікацій епістолярної спадщини Яворницького.

Епістолярна спадщина академіка Д.І. Яворницького (Вип. 2) 

Укладачі: С. В. Абросимова, Н. Є. Василенко, А. І. Пєркова, О.В. Піцик, І.Ю. Тарасенко, І.М. Тимофєєва, А.В. Тронєва, М.П. Чабан, Н.Г. Чередник.

За участю: О.В. Аліванцевої, В.М. Бекетової, І.І. Горченко, Н.В. Жахалової, В.М. Заруби, Г.Д. Зленка, С.М. Кіржаєва, В.І. Лазебник, Ю.А. Мицика, В.О. Мокляка, О.М. Огризкіної, Я.С. Смирнова, Д.П. Урсу, О.М. Чумак, В.К. Чумаченка.

Під загальною редакцією Н. І. Капустіної. – 1999 р.

В доповнення до статей про родину олександрійських Бачинських.

ДОКЛАД N 15:

О СУБСИДИИ АЛЕКСАHДРИЙСКОЙ УЧИТЕЛЬСКОЙ СЕМИHАРИИ HА ВВЕДЕHИЕ  ПРЕПОДАВАHИЯ УКРАИHОВЕДЕHИЯ.

            «Педагогический совет Александpийской учительской семинаpии ходатайствует  пеpед  земским  собpанием  об ассигновании  суммы в 3000 p.  для  введения  в  куpс учебных пpедметов семинаpии «Укpаиноведения». Ходатайство педагогического совета семинаpии можно пpиветствовать.

Запіканка

Запіканка(?) з курячого м'яса. За мотивами дюканівської. Дуже просто - мясо можна і відварене, і сире. 2 яйця, по 1 столовій ложці кукурудзяного і пшеничного борошна, 4 ложки кефіру, сіль та приправи - за смаком. Змішати. Випікати можна і в мультиварці, і в мікрохвильовій, і в духовці. Зовсім недовго.

Новое увлечение

Вот, оформила фото внучки. которое она мне подарила. Новое увлечение - новая техника, для меня, конечно. Жаль только, не могу себе позволить приобрести в достаточном количестве  довольно дорогие материалы, которые используют в скрапбукинге.

Плоды почти героических усилий

Звичайно, не все, а те, що залишилось. Взагалі, результатами урожаю з мого маленького городика я задоволена. Картоплю купляти на зиму не потрібно, вистачить своєї. Морква теж непогана, але ще сидітиме в землі. Вистачило і на літо, буде й запас. Квасоля, цибуля, патісони, цукіні, зелень. Перці чомусь пізно завязались, спіють.

Михайло Бачинський: ВТРАЧЕНЕ ПОКОЛІННЯ

Продовжую публікацію матеріалів про предстаників олександрійської родини Бачинських-Цівчинських. Сьогоднішня розповідь про Михайла Бачинського.

Нижче - перша її частина.

Скільки енергії, надій було в української молоді початку 20 століття. І скільки їх, зневажених переслідуваннями нового радянського ладу, згинуло в таборах, катівнях, тюрмах. Переконана, що робилося це цілеспрямовано, послідовно і планомірно. Бо бачили потенціал цієї молоді. Боялися (!!!), що їх енергія буде спрямована не на розбудову нового ладу.

Поневіряння по світах - Алла Цівчинська

З циклу  статей про олександрійську родину Бачинських-Цівчинських.

Справа Макса Тойбнера. (Олександрія – 1941 р. – в пам'ять про убієнних)

Фото з Інтернету (знайшла на одному з військових сайтів, на жаль, не зберегла посилання)

  

Кілька років (відтоді як познайомилась з документами) я сумнівалася, публікувати цей матеріал, чи ні - настільки він жахливий. Та все ж, вирішила, порадившись з краєзнавцями, що таки потрібно

В 1943 році Вищий суд СС і поліції німецького рейху розглядав справу унтерштурмфюрера СС Макса Тойбнера (Taeubner). Його звинувачували в тяжкому порушенні  офіцерського обов’язку. В чому ж полягало це порушення і яке відношення воно має до Олександрії? Для того, щоб зрозуміти це, я буду частково цитувати переклад російською мовою справи Тойбнера. Просто переповісти її неможливо. Деякі моменти, особливо страхітливі, буду пропускати.

           

Урожай

Особенно радуют кабачки-цукини и морковь. Никогда у меня такой моркови так рано не было. Дожди поспособствовали, да и ранние ее посадки.

За залізну бочку - 1 літр водки. Олександрія 1942-1943 рр.

Насамперед, дякую Богдану Тобілевичу за посилання на архів газет окупаційного періоду.
Надзвичайно цікавий, пізнавальний і, разом з тим, повчальний ресурс! Все повторюється...

Дещо набрала з олександрійських газет 1942-1943 рр.

«Олександрійський бюлетень»,     Друкарня і редакція:    Олександрія, Управська , 57. Завдрукарнею   К.Юрченко. Відповідальний редактор О. фон-Зорг

Джон Леннон и "Битлз"

Есть у меня журнальчик, который я очень берегу. На днях он снова попал мне на глаза (что-то искала в своих залежах). К сожалению, как я не высматривала, не смогла найти в нем дату выпуска. Но, скорее всего 80-тые годы прошлого века. Журнал полностью посвящен Джону Леннону и "Битлз". Вот некоторые фото из этого журнала:

Коли ж з'явилось поселення? - до дня міста Олександрія

Коли ж з’явилось поселення?

Було надруковано в газеті «Вільне слово», 1 червня 1996 р.

Я горда тим, що саме мої тогочасні дослідження привели до зміни дати заснування поселення, на місці якого пізніше виникла Олександрія. І тепер ми святкуємо 270 років нашому рідному місту.

План міста 1808 р.

Салат на вечерю

Неймовірно смачний салат! Рукола, листя кучерявого салату, молодий часник - все своє, з городу. Лише помідори куплені.

И. Горонович как юрист

Одна из моих статей о И.И. Гороновиче, опубликованных в прошлые годы.

«До последнего просителя доступным, вежливым, неподкупным,  правдолюбивым судьею»

Христос Воскресе! Декупажне.

Вітаю друзів та знайомих з Великоднем! Христос Воскресе! Воістину Воскресе! Гарних усім свят.

Ф.Мержанов – собиратель александрийской старины

Эта статья была опубликована в 2007 году (когда я еще работала в краеведческом музее) в газете «Городской курьер» и в книге Ф.Мержанова "Александрия до Октябрьской революции 1896-1913 гг.". Помещаю ее и здесь, сделав небольшие правки.

Олександрійці на Весняному Книговирі в Кіровограді

Сьогодні без тексту, лише фото. Було дуже цікаво, захоплююче і пізнавально.

Мій університет - викладачі - 2

Продовжую розповідати про мій університет. Сьогодні - ще фото моїх викладачів. Згадую їх з великою вдячністю. Це були на той час дійсно професіонали.

Проліски, тюльпани, дятел

Вже кілька днів, як розпустилися під моїм горіхом сині проліски. На жаль, фото не передають того синього-синього кольору, який вони мають. А ще згадалося, як ми малими у своєму селі Федорівка ходили по проліски у першу (а були ще й друга та третя) балку. Їх там було так багато! І сон-трава трохи пізніше - пухнаста-пухнаста.

Что только эти цветоводы-огородники не придумают!

Вот нашлось все там же - на просторах Пинтереста. Меня, как огородника и  цветовода со стажем такое интересует. Может кому-то тоже понравится:

Шевченкіана

Давно вже хотіла поставити це фото, та все якось тема не траплялась. І ось - Шевченківські дні. Була приємно вражена, коли одного разу побачила цей плакат-стенд в приміщенні залізничного вокзалу нашої станції "Олександрія". Респект олександрійським залізничникам!

Лабутены, лабутены (не все, конечно, но обувь - необычная)

Для разнообразия нужно же и обувь необычную (странную?) показать. Понимаю - каблуки! Но такие?! Объясните мне - как в ЭТОМ можно ходить!? Ну что - выбирайте. весна, как-никак:

Олександрія і родина Тулубів

https://www.facebook.com/Esugroup/
Інститут енциклопедичних досліджень НАН України в ФБ нагадав мені про родину Тулубів, яка мала відношення і до Олександрії. В 2007 році я написала статтю про них, яка була опублікована в газеті "Городской курьер". Ось вона:

Олександрійська чоловіча гімназія

 Як відомо, середню освіту в Росії  в 18-му - на поч. 20 століть надавали гімназії. Перша з них була відкрита в Петербурзі в 1726 р. До речі, в 1758-1765 рр. її очолював М.Ломоносов. Потім, в 1755 р.  зявились гімназія при Університеті в Москві, а в 1758 – в Казані.

На початку 19-го століття за «Уставом учебых заведений, подведомственных університетам» 1804 року, гімназії повинні були відкриватися в кожному губернському місті.

Першій олександрійській газеті – 100 років - публікація 2009 року

З’явилось перше періодичне видання нашого краю в 1909 році. На той час в місті працювало вже кілька друкарень. Одна з них, заснована за спогадами в 1873 році і власником якої був Ф.Райхельсон, до того вже більше двох десятиліть друкувала бланки, оголошення і книги. Це були, в основному, звіти і плани Земської та міської управ, журнали їх засідань (сесій), інше. І якщо підрахувати кількість видань на початок 20 ст. то виявиться, що їх було майже пів сотні.

Деякі газети Олександрії 1909-1921 років - доповнено

Знайшла дуже цікаві факти, що стосуються історії періодичних видань Олександрії. Виявляється в 1918 році газета «Известия Александрийского уездного земства»  з 12-го номера почала виходити, як  «Вістник Олександрійського повітового земства».  Скільки номерів вийшло цієї газети поки що невідомо.

Документи в Одеському архіві - Знайомі прізвища.

Цей пост - доповнення до попереднього.
chrome-extension://mhjfbmdgcfjbbpaeojofohoefgiehjai/index.html
Фонд Управления службы безопасности Украины в Одесской области. 1928-2003 гг. (Передан из архива УСБУ в Одесской области на хранение в Госархив Одесской области) По состоянию на 01.01.2015 Фонд Р-8065, опись 2 

Интерьерные изыски - необычные!

И снова - "Что только не придумают эти люди!" На этот раз - оформление интерьеров. Сейчас так много новых материалов, мебели, всяких штучек для обустройства квартир, что придумать что-то оригинальное, необычное, только свое - трудновато. Но фантазии оформителей - неисчерпаемы. Может что-то понравится и вам. Смотрите:

Документи в Одеському архіві

Нашла очень полезный для генеалогических исследований (и очень показательный по репрессиям в СССР) ресурс.

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ АРХИВ ОДЕССКОЙ ОБЛАСТИ 

Фонд Управления службы безопасности Украины в Одесской области. 1928-2003 гг. (Передан из архива УСБУ в Одесской области на хранение в Госархив Одесской области) По состоянию на 01.01.2015 Фонд Р-8065, опись 2 

Мій університет - викладачі

Мені надзвичайно повезло під час навчання в університеті. У нас були викладачі, які і зараз мають високий рейтинг в історичній науці.

Необычное в одежде

Или - необычная одежда?

"Что только не придумают эти люди!"

Мій університет - Київ