Мій університет - викладачі

Мені надзвичайно повезло під час навчання в університеті. У нас були викладачі, які і зараз мають високий рейтинг в історичній науці.

На жаль, багато з них вже покійні. Ніколи не забуду Лазаря Мойсейовича Славіна, який тоді був завідуючим кафедрою археології та музеєзнавства. Саме дякуючи йому я зрозуміла, що вибрана мною спеціальніть - на все життя. і саме під його керівництвом була моя перша археологічна практика на розкопках Ольвії.
До речі, я тільки пізніше дізналася, що він був не доктором, а лише кандидатом історичних наук.Ось його коротка біографія:

Ла́зар Мойсе́йович Сла́він (*29 травня (11 червня) 1906, Вітебськ — †30 листопада 1971,Київ) — український радянський археолог, кандидат історичних наук (з 28 червня 1938 року),доцент (з 14 квітня 1956 року) член-кореспондент АН УРСР (з 22 лютого 1939 року)

 Народився 29 травня (11 червня) 1906 року у Вітебську. У 1928 році закінчив Ленінградський університет. Протягом 1929–1938 років працював в Інституті історії матеріальної культури (згодом Ленінградське відділення Інституту археології АН СРСР). 

З 1939 року працював в Інституті археології АН УРСР (у 1939–1941 і 1944–1945 роках — його директор; у 1946–1949 роках — заступник директора, з 1970 року — завідувач відділу античної археології). Очолював роботу над вивченням пам'яток античного періоду Північного Причорномор'я, одночасно у 1945–1970 роках завідував кафедрою археології та музеєзнавства Київського університету.

У 1938–1971 роках очолював Історико-археологічний заповідник «Ольвія».

Помер 30 листопада 1971 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі Посмертно, в 1977 році йому було присвоєно звання лауреата державної премії УРСР.

Після Л.М.Славіна кафедру очолювала Г.Г.Мезенцева. Вона була достойним наслідувачем свого колеги. Але від студентів, на відміну від Лазаря Мойсейовича, трохи відсторонювалась. В основному досліджувала давньоруські поселення. Я тільки недавно дізналася, що вона виїхала в Канаду і там померла.

Мезенцева Галина Георгіївна

Народилася в м. Києві 15 вересня 1923 р.

Закінчила історичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка у 1946 р., а з 1946 по 1949 навчалась в аспірантурі університету при кафедрі археології.

Під керівництвом Л.М. Славіна написала кандидатську дисертацію на тему "Теракоти Ольвії та їх значення як історичного джерела", яку захистила у 1950 р. у Москві.

У 1969 р. за матеріалами своїх багаторічних археологічних досліджень на Канівщині захистила докторську дисертацію "Давньоруське місто Родень: Княжа гора".

Досліджувала античні міста Північного Причорномор'я, Канівське поселення полян та давньоруські міста - Київ, Родень, Білгород-Київський та Білгород-Дністровський. Брала участь у багатьох археологічних експедиціях: Пороській (1946), Ольвійській (1947-1948), "Великий Київ" (1949-1950), Чернігівський (1956). Керувала 26 археологічними експедиціями: Канівською (1957-1964), Білгородською (1965-1975), Білгород-Дністровською (1977-1983).

Автор понад 100 наукових та науково-популярних публікацій.

Мезенцева Г.Г. померла 24 листопада 1997 р. у місті Торонто в Канаді і похована на міському цвинтарі.