Еще раз о курганах на Александрийщине.

Сьогоднішня зустріч з київським науковцем,  доктором історичних наук, провідним науковим співробітником Інституту історії України НАН України, директором Науково-дослідного інституту козацтва, автором багатьох книг з історії України, особливо козацтва, Тарасом Чухлібом в Олександрійській районній бібліотеці ім. Д.Чижевського сподвигла на публікацію тут моєї колишньої статті про КУРГАНИ.

Еще раз о курганах на Александрийщине.

У большинства представление о рукотворных курганах ассоциируется со скифскими племенами и запорожским казачеством. Но это – не совсем верно. На территории современной Украины, в том числе и  нашего края курганы появились значительно раньше.

Еще лилии и другие цветы.

Постепенно отцветают лилии (в этом году они меня порадовали), розы. Последние я сразу подрезаю и они уже пустили новые побеги, которые позже должны еще раз цвести.  Ниже много фото:

До Дня народження В.Ястребова

Стаття ця була написана мною років десять тому назад до ювілею В. Ястребова для виступу на конференції в Кіровограді. Актуальна вона і зараз.

Вклад В. Ястребова в дослідження історії Нової Сербії

і заселення нашого краю.

До ювілею Ястребова.

      Дослідники цього періоду в історії нашого краю знають, що велике значення у висвітленні й оцінці ролі сербського    заселення мають не лише документи, а й свідчення його учасників. Серед них – відомі багатьом записки одного із соратників І.Хорвата С.Пишчевича та його сина О.Пишчевича.

      І саме В.Ястребову  завдячуємо тим, що він  увів у науковий обіг  в 1884 р.  «Примечания Александра Пишчевича на Новоросийский край», що появились на сторінках журналу «Киевская старина». У вступному слові вчений говорить про те, що записи йому передано внуком автора А. Плат. Пишчевичем, який живе в родовому володінні Пишчевичів селі Скелевому Олександрійського повіту.