суботу, 10 жовтня 2015 р.

Священник, певец, озвучиватель фильмов из Новой Праги


Возможно, кто-то из местных краеведов и знает историю человека, о котором я хочу рассказать. Но пока мне не встречались публикации о нем в наших СМИ.
В 1942 году в Москве была организована церковная хоровая капелла, директором которой стал Холявко Василий Матвеевич, а до этого он был солистом известного хора И.И. Юхнова. И мало кто знал, что родом он из Украины – небольшого на то время посада Новая Прага Александрийского уезда.

пʼятницю, 18 вересня 2015 р.

Огородные итоги


Пришла пора подвести итоги моих огородных усилий в этом году.
Понравилось садить под зиму морковь и свеклу. Взошло, конечно, немного и редко, надо, скорее всего, накрывать чем-то. Но на лето хватило, совсем не покупала.

суботу, 12 вересня 2015 р.

Владимир Павлович Романов. Контр-адмирал, путешественник, писатель, мировой посредник




 Владимир Павлович Романов.
Контр-адмирал, путешественник, писатель, мировой посредник
 (из будущей книги "Романовы и Соловьевы – связь поколений")
     

В июле 1796 года появился на свет человек, которого через 60 лет  Александрия Херсонская знала уже как контр-адмирала  и мирового посредника Владимира Павловича Романова.  А в советские времена  о нем упоминали в основном  как  об участнике декабристского движения. Кроме того, он еще и дед известного философа Вл.Соловьева (в честь которого его и назвали), писателя Вс.Соловьева, поэтессы и художницы П.Соловьевой,  прадед писателя, поэта-символиста и священника С.Соловьева.

неділю, 16 серпня 2015 р.

Вічна пам'ять ...

Відійшла у вічність наша мама, бабуся, прабабуся, прапрабабуся. До свого 88-го дня народження 19 серпня не дожила 5 днів... Царство Небесне, земля пухом нашій рідненькій...

середу, 8 липня 2015 р.

Еще раз о курганах на Александрийщине.

Сьогоднішня зустріч з київським науковцем,  доктором історичних наук, провідним науковим співробітником Інституту історії України НАН України, директором Науково-дослідного інституту козацтва, автором багатьох книг з історії України, особливо козацтва, Тарасом Чухлібом в Олександрійській районній бібліотеці ім. Д.Чижевського сподвигла на публікацію тут моєї колишньої статті про КУРГАНИ.

Еще раз о курганах на Александрийщине.

У большинства представление о рукотворных курганах ассоциируется со скифскими племенами и запорожским казачеством. Но это – не совсем верно. На территории современной Украины, в том числе и  нашего края курганы появились значительно раньше.

вівторок, 7 липня 2015 р.

Еще лилии и другие цветы.

Постепенно отцветают лилии (в этом году они меня порадовали), розы. Последние я сразу подрезаю и они уже пустили новые побеги, которые позже должны еще раз цвести.  Ниже много фото:

понеділок, 6 липня 2015 р.

До Дня народження В.Ястребова

Стаття ця була написана мною років десять тому назад до ювілею В. Ястребова для виступу на конференції в Кіровограді. Актуальна вона і зараз.

Вклад В. Ястребова в дослідження історії Нової Сербії

і заселення нашого краю.

До ювілею Ястребова.

      Дослідники цього періоду в історії нашого краю знають, що велике значення у висвітленні й оцінці ролі сербського    заселення мають не лише документи, а й свідчення його учасників. Серед них – відомі багатьом записки одного із соратників І.Хорвата С.Пишчевича та його сина О.Пишчевича.

      І саме В.Ястребову  завдячуємо тим, що він  увів у науковий обіг  в 1884 р.  «Примечания Александра Пишчевича на Новоросийский край», що появились на сторінках журналу «Киевская старина». У вступному слові вчений говорить про те, що записи йому передано внуком автора А. Плат. Пишчевичем, який живе в родовому володінні Пишчевичів селі Скелевому Олександрійського повіту.

суботу, 27 червня 2015 р.

Про українську мову



Цю статтю для газети я написала, мабуть, років десять тому, точно не пам'ятаю, до Дня української писемності і мови. Сьогодні, чомусь саме її, захотілось поставити на блозі. Трохи поправила. 

Сразу хочу сказать, что эту статью, посвященную Дню украинской письменности и языка, сознательно пишу по-русски. Многие александрийцы (и не только они), уверено считая себя украинцами, в силу разных причин (не обязательно из вредности!) не говорят и не читают на украинском языке. И потому, увидев в «русскоязычной» газете  украинский текст, они его  пропускают. А мне бы хотелось, чтобы с этим материалом познакомилось как можно больше читателей. Это – не дежурная статья к официальной дате. Надеюсь,  она будет интересна многим.

понеділок, 22 червня 2015 р.

Королева королей - лилия!


Почти каждое утро меня ожидает цветочный сюрприз. Сегодня - новые распустившиеся лилии. Я люблю розы, но лилии для меня - вне всякой конкуренции! Их называют цветами французских королей. При Людовике они были символом  власти, и на гербе Франции изображались три перекрещенные лилии.

пʼятницю, 19 червня 2015 р.

Укроп и К*

Каждый год я сетовала на то, что в моем огороде не растет укроп. Пару кустиков и все, даже для консервации приходилось покупать. А в этом году УКРОП поступил патриотично! Кроме высеянного весной  в рядок, - много самосейки. Кусты очень мощные, высокие, ветвистые.  Так что, хватит и на зелень, и на засолку.
Рядом с патриотичным укропом,  неплохо растет картошка, уже даже пару раз варила подрытую. Остальные огородные "достижения" на данном этапе - на фото ниже:

вівторок, 16 червня 2015 р.

Прибавление в дятловом семействе

Как я ошибалась, когда жалела о бедном дятле (писала о нем весной), предполагая что он остался без подруги.  Оказывается, все не так. Последние дни стала замечать, что на мою старую черешню каждый день прилетают уже два дятла. Порадовалась. И только сегодня (!!!) заметила кругленькую дырку-дупло в одном из отмерших стволов черешни.

неділю, 7 червня 2015 р.

Зеленая лепешка. Завтрак.

Приготовила на завтрак зеленую лепешку - "слепила" из того, что было. И, конечно, не без влияния Интернета.

Еще немного цветов

В этом году мои цветы, благодарные за своевременную весеннюю подкормку, радуют пышным и длительным цветением. Особенно дельфиниумы, которые предыдущие годы были ну очень хиленькими. А  сейчас это - мощные кусты с красивыми цветоносами. Ниже много фото:

понеділок, 1 червня 2015 р.

Ёжик ... в солнечный день

Недавно среди бела дня во дворе появился ёжик. Наверное перебегал из одного места в другое. Я сначала  его и не увидела, только услышала, как кто-то фыркает и топает. Он реально топал! Увидел меня и остановился, спрятался в свою колючую защиту. Я попыталась накормить ёжика молоком. Налила в баночку и подсунула под мордочку. Он понюхал, снова фыркал и отворачивался. Не оценил.

четвер, 28 травня 2015 р.

«Околиці Олександрії» (До історії виникнення навколишніх поселень)


 Околиці Олександрії: з історії виникнення поселень / Н. Жахалова // Вільне слово. — 2006. — 17 травня. — С. 3 ; Вільне слово. — 2006. — 24 травня.  

“Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього” – цей крилатий вислів перевірено віками. Багатьом цікаво, хто наші предки, чим займались, чому село чи місто називається  так, а не інакше.

         Олександрія, Березівка, Войнівка, Користівка, Звенигородка … Наш рідний край, де жили і живуть прекрасні працьовиті люди, передаючи у спадок своїм дітям і внукам славні традиції та надбання. І ніякі “руїни” та революції не розірвуть цей зв’язок поколінь.

середу, 27 травня 2015 р.

Александрия цветет и пахнет!

Когда выходишь утром на улицу сразу чувствуешь очень приятный запах. Настала пора цветения акаций. Они в этом году на удивление густо облеплены белыми кистями. А пчелы этому радуются. Когда подходишь к дереву, оно гудит - так много пчел возле каждой акации. Будет мед! Есть по городу акации такие высокие и разветвленные, что, наверное, им лет по 50. Одна такая - во дворах между пятиэтажками на Кирова. Раньше как-то не обращала на нее внимания,хотя прохожу там часто. Ствол одному человеку не обхватить.
Когда шла в церковь,  обратила внимание, что почти возле каждого дома, даже многоквартирного, ухоженные клумбы, на которых дружно выбросили свои цветы ирисы. Разных форм и расцветки. А еще - простой шиповник и пионы. Такие шикарные кусты!


пʼятницю, 22 травня 2015 р.

Мурзинка - Петриківка - Нова Прага

"Нова Прага  в 18 -19 століттях, - до історії виникнення.
         
В історії багатьох населених пунктів переплелись і достовірні факти, і легенди. Цей сплав настільки  твердо увійшов у нашу свідомість, що зміни майже не сприймаються. Але хоча б для нових поколінь ми повинні об”єктивно підходити до проблеми. Тим більше, що виявлення нових джерел з історії краю дає можливість уточнити деякі моменти заснування поселень і нинішнього Олександрійського району.  Перша розповідь – про Нову Прагу.

четвер, 21 травня 2015 р.

Мосты округа Мэдисон.

Давно я не плакала, читая книгу. Наверное это было лет 25 назад, после прочтения "Прощай оружие" Хемингуэя. Вообще-то я - не очень сентиментальный человек. А вот "Мосты округа Мэдисон" Роберта Джеймса Уоллера меня так взволновали, что на последних 50-ти  страницах книги слезы текли из глаз по щекам двумя ручьями, не переставая.

середу, 20 травня 2015 р.

Красота!


Ну, красота же! У весенних цветов действительно какая-то особенная аура. Может потому что они символизируют обновление после зимы, которое мы всегда с нетерпением ждем, радуясь каждому росточку. Нежность, сочность цвета. Каждое утро обхожу свои огородные и цветочные "владения" и неимоверно радуюсь чему-то новому, что появляется на грядках и клумбах. А вообще-то я люблю, чтобы цветы соседствовали с овощами. И рука не поднимается вырвать самосеяный цветочек, который вырос среди, например, помидор.
Сегодня подборка фото моих  цветов, которые я сделала немного раньше и вот только что. Тут - примулы, виола, ирисы, петуния, лютики, аквилегия и др.

понеділок, 18 травня 2015 р.

Злодеяния фашистов в Александрии

На сайті Державного архіву Кіровоградської області представлені документи, які зберігаються в його фондах, та відображають період Другої світової війни. Серед них - скановані акти виявлення злодіянь німецько-фашистських загарбників в м. Олександрія в 1941 - 1943 рр. Зважаючи на нумерацію (один з актів - за номером 25), їх було більше двох десятків! Складені вони через кілька місяців після визволенняя міста. Вирішила  скановані акти набрати текстом та ознайомити з ними відвідувачім мого блогу. Саме сьогодні, в Міжнародний день музеїв і представляю ці документи. 
Дякую працівникам Кіровоградського архіву в особі його директора, голови обласної організації Національної спілки краєзнавців України О.О. Бабенка за можливість ознайомитись з нижче поданими матеріалами. Архівісти Кіровоградщини, ви - найкращі!

неділю, 17 травня 2015 р.

Салат на ужин

Вот сделала себе салат. Вся зелень (много!) с собственного огорода: рукола, укроп, лук-батун, петрушка. Из покупного - яйца, крабовые палочки, сметана для заправки. Заправлять можно по разному - растительным маслом с винным уксусом или лимоном; сметаной с майонезом и капелькой горчицы. И каждый раз будет другой салат. Рекомендую, очень вкусно!



пʼятницю, 15 травня 2015 р.

Для библиотекарей и не только

Первый Всероссийский съезд по библиотечному делу.  



На просторах Интернета мне попалось интересное издание, которое касается библиотечного дела. В 1911 году в Санкт-Петербурге состоялся Первый Всероссийский съезд по библиотечному делу.  А в 2011 году в честь столетия съезда были переизданы его Труды. Это, своего рода – круг актуальных проблем российского библиотечного дела начала 20 века. Но почему я обратила внимание на это издание? Прочитав некоторые доклады я поняла, что, оказывается, почти ничего не изменилось  - проблемы остались те же. И потому эти Труды можно назвать энциклопедией библиотечного дела даже для нашего времени. На съезде было всестороннее обсуждение нужд и интересов библиотечных работников.

суботу, 9 травня 2015 р.

С праздником! Мамины воспоминания об этом дне.


Вот сейчас мама меня спрашивает: "Сколько сейчас времени?" - я ответила - "восемь двадцать шесть". "Это я уже прибежала" - был ее ответ. Я испугалась, подумала мама бредит. А потом она рассказала такое. В мае 1945 года она училась в сельхозтехникуме Георгиевска Ставропольского края. И работали в местном колхозе. Жили в общежитии. А рядом была воинская часть. В три часа ночи 9 мая услышали выстрелы из части и сразу же кто-то из солдат прибежал и сообщил об окончании войны. До утра уже никто не спал.

пʼятницю, 8 травня 2015 р.

Цветочки, цветочки...

Как говорил мой покойный отец - "У людей щавель росте, а у нас цвиты". Но люблю я их! И по возможности сажу побольше и разных. Вот тюльпаны почти уже отцвели, они у меня в основном -  поздние. Среди любимых те, луковицы которых привезла пару лет назад дочка из Амстердама. Но когда они цвели, то я была в Киеве, особенно нравятся желтые, очень крупные. Но больше всех люблю низенькие, бордюрные с полосатыми листьями (фото ниже)

вівторок, 28 квітня 2015 р.

Київ весняний

Минулої суботи разом з дочкою і внучкою були в Ботанічному саду ім.Фоміна біля мого рідного університету. Якраз цвітуть магнолії. Їхати до центрального Ботанічного не захотіли, бо там зараз дуже багато людей. А магнолії - однакові і там, і тут. І це - така краса! Словами не передати, треба бачити лише вживу. Я рада, що цього року мені вдалося побачити біло-рожеву симфонію

середу, 22 квітня 2015 р.

Fashion nostalgy





Сегодня у меня в гостях дочка Светлана. Она давно изучает разные направления, стили моды и уже может заниматься этим почти профессионально. У нее все чаще спрашивают, как одеваться в определенном стиле не только подруги, но и знакомые по ее основному форуму девушки. Собираясь в Киев, я вспомнила, что дома хранятся журналы моды еще 80-х годов, которые я покупала тогда по большому блату в киоске "Союзпечать" в маленьком провинциальном городке Бурынь. Нашла и  альбом с вырезками модных тогда одежек, который дочка оформляла еще будучи школьницей. Так что интерес этот у нее давний. Когда я привезла малую часть того, что хранится у меня, в Киев, то Светлана скопировала некоторые модели и сейчас я их покажу тут. Они еще раз доказывают то, что модные направления повторяются через определенные промежутки времени:

неділю, 19 квітня 2015 р.

Поминальный день

По церковным правилам День особого поминовения усопших (Радоница, Радуница) отмечается во вторник второй недели по Пасхе, которая называется Фоминой неделей. В Белоруси, например, этот день официально выходной. А у нас - нет, потому и поминают усопших родных в воскресенье. А вот обычай посещать могилы на Пасху противоречит установлениям Церкви, это можно делать только на девятый день после Светлого Воскресения.
Давно собираюсь следовать этим правилам (не люблю такое массовое скопление людей), но родственники не могут это делать, кроме выходного. А у нас уже обычай - ездить на кладбище всем вместе.  Помянули моего сына,  нашего отца (это на Новофилиповском), вспомнили родных, которые лежат на других кладбищах, куда поехать не сможем. Проведали могилки близких, друзей, хороших знакомых - Н.Е.Бондаренка, А.И.Кохана (его могилка напротив через дорогу от моего сына, там такой реалистичный портрет Анатолия Ильича), Алексея Полтавца и др.

середу, 15 квітня 2015 р.

Огурчики

Мой эксперимент с посадкой комнатных огурцов почти удался. Покупала специальные семена поштучно. В "живых" остался только один росточек. Стебелек у него очень тоненький. Зато завязь возле каждого листочка. Несколько нижних не развивались и их пришлось удалить. А верхние пошли в рост. И скоро один их них можно будет кушать. Один раз в прошлые годы я уже пыталась вырастить огурцы на подоконнике, но ничего не получилось. Наверное, семена все-таки нужны именно специальные - для комнатного выращивания. Да, семена садила в феврале. На подоконнике стоит с самого начала. Лампой не досвечивала.

 

вівторок, 14 квітня 2015 р.

О Н.Бублиеве - одном из первых краеведов Александрии


В краеведческих работах по нашему краю часто упоминается работа Н. Бублиева «Укрепления запорожских казаков в г.Александрии и Александрийском уезде».
Кем же был автор этой статьи, опубликованной еще в 1850 году в Записках Одесского общества истории и древностей?

понеділок, 13 квітня 2015 р.

Гиацинт, тюльпаны, праздничное ничегонеделание

Вот люблю я это праздничное ничегонеделание! Хотя... руки так и чешутся что нибудь сделать на грядках. Утром обхожу свои "владения", смотрю, где что выросло, проклюнулось, зацвело. На абрикосе (хотя она и поздняя) уже набухли цветочные почки, кончики белые. И зацвел гиацинт, я о нем забыла. Сначала думала, что это лилия взошла. В прошлом году весной и летом я жила в Киеве (болела и лечилась) и потому не видела, что у меня росло. Гиацинт немного примерз и не такой роскошный, как обычно. Мне он был подарен уже цветущим, а потом я его высадила в грунт. В этом году сестра с мужем на день рождения тоже мне подарили гиацинт. Теперь у меня будет пара. Вот он, красавчик, а запах такой нежный...


четвер, 2 квітня 2015 р.

Очень (!!!) странные детские книжки

Нашла на просторах Интернета, но и сама  видела, мягко сказано, тоже странные книжечки в Киеве. Решила выделить в отдельный пост о детских книжках. Вот эта, государственного издания 1926 года,  мне ОЧЕНЬ нравится:

Стихи о пользе конопли

Дитячі книги

Знову цікава дата - Міжнародний день дитячої книги. 

Що читало в дитинстві моє покоління? Читали мало, бо книжок не було. В основному - казки різних народів. Трохи пізніше  - щось подібне:

середу, 1 квітня 2015 р.

Птицы

Сегодня - Международный день птиц. У меня под окном растет старая-престарая, доживающая свой век черешня. Спилить бы ее и посадить что-то новое. Но жалко... Скольким до меня дарила вкусные-превкусные ягоды, и мы вот уже больше десяти лет ели их, но... И на этой черешне часто бывают мои пернатые гости: дятлы,синички и воробьи. Сфотографировать их очень трудно, сразу улетают. Попробовала через окно несколько раз - тоже моментально ловят движение. Что-то немножко сегодня ухватила с приближением. Вот эти фоты: дятел, кстати пару лет вдвоем прилетали, а сейчас - один. И синички:

неділю, 29 березня 2015 р.

Начало войны в Александрии - июль-август 1941 г.



Начало войны в Александрии
 (ранее опубликованный материал в газете "Городской курьер"
 Из воспоминаний александрийского военкома Г. И. Баженова 

суботу, 28 березня 2015 р.

Суботня страва

Картопляні кнедлі за рецептом мами.


Моя мама дуже любить різні страви з картоплі. Раніше я купляла вже готові заморожені картопляники і розігрівала їх. А вчора вона згадала рецепт, який  інколи готувала в селі. А я вирішила зробити сьогодні.
Потрібно:

середу, 25 березня 2015 р.

Зеленый лук

Вот нашла новый способ выращивания зеленого лука на подоконнике. Нужно аккуратно вынуть сердцевину, не обрезая корешки, и поставить в плошку с мокрой землей. Земли только на донышко. Таким образом можно использовать для готовки почти целую луковицу и еще получить и зелень. Я надрезаю луковицу с боков почти до середины и вынимаю часть, которую ставлю в землю. Очень быстро, за 3-4 дня отрастает зелень, состригаю ножницами почти до основания, использую. А на оставшихся частях снова отрастает новое перо.
Думаю, что это хорошо видно на фото ниже:

пʼятницю, 20 березня 2015 р.

Солнечное затмение - 11.45

Наблюдаю солнечное затмение. Прям вот сию минуту. И на улицу выходила, и из окна видно. Правда с утра было сумрачно. Тучи и сейчас есть, а между ними проглядывает солнце, уже на четверть "съеденное" луной. Пойду попробую сделать фото.


понеділок, 16 березня 2015 р.

Мотивация. Овощи - вперед!

Овощи - вперед! Вот такая мотивация, в данном случае, для тыквы. Чего только не придумают огородники, садоводы, цветоводы!


Ниже - насобирала мотиваций для себя. Их, конечно, намного больше. Это - только маленькая часть того, что планируется, или очень хочется, но, к сожалению, в силу понятных причин,  не можется.

Пчелы

Вот тут хорошо видно одну пчелку, успела щелкнуть, пока не слетела.

Такой солнечный день, что уже пчелы вылетели. Только на одном кустике пролисок насчитала 7 (!!!) пчел. А еще расцвел один крокус. Один, потому что осенью нечаянно присыпала их землей, просто забыла, где они располагались. Теперь начинают пробиваться, хотя должны были одними из первых расцветать. Рассада потихоньку растет. Больше всего меня радует рукола, скоро буду срезать на салаты. Надо бы еще подсадить. И на грядку тоже, думаю, что уже можно. Под зиму сеяла какой-то салат, пока всходов не видно. Зато лук появился, тоже осенью садила.

пʼятницю, 13 березня 2015 р.

Проліски

Дощ йде з учора. На грядках робити нічого... Буду сьогодні займатися городньою терією, тобто вишукувати на відповідних сайтах різні способи посадок розсади, овочів, квітів. Це я так виправдовую своє сидіння в Інтернеті.
Вчора сфотогравувала проліски, які ростуть у мене під горіхом. Якось вони так раптово розквітли! Для мене саме поява цих квітів і символізує початок весни. За селом, де пройшло моє дитинство, було три балки. Їх так і називали - перша, друга, третя. І саме в першій балці було море пролісків! Всі схили - сині. Ми ходили туди іх рвати для букетиків. А ще там росли сон-трава, пізніше - ромашки, грицики, інші квіти. Там ми і сільську череду пасли.


неділю, 8 березня 2015 р.

Весна!

Сегодня такой прекрасный день! Теплый, тихий, солнечный, весенний. Можно сказать - праздничный. А еще утром было 2 градуса мороза. Понемногу чищу двор от листвы, я осенью не убираю листья, а прикрываю ими цветы. Они  с ореха, почти возле порога растет это дерево, надо бы спилить, огромное вымахало, крона над крышей, а как - не знаю. Ветки толстые, могут и шифер побить.
Из под листвы вылезают тюльпаны, нарциссы. В некоторых местах убрала мокрые лежалые листья, чтобы росткам легче было пробиваться, а сухими все таки еще прикрою от морозов.

середу, 4 березня 2015 р.

Иван Дорба -Чеботаев: НТС, НКВД (КГБ)

В газете "Олександрійськийй тиждень" прочитала статью  "Сын помещика - лауреат премии КГБ"  http://ot.kr.ua/syn-pomeshhika-laureat-premii-kgb.html Тоже давно собираю сведения об этом роде. Личность Ивана Дорбы воспринимается далеко не однозначно. Бывшие русские кадеты называют его предателем, а его книги клеветническими: "В Советском Союзе вышли две клеветнические книги Ивана Дорбы. Обе книги — плохие авантюрные романы, каких много выходит на нашей родине, и интересны они лишь тем, что трактуют о нас, о событиях всем нам известных и близких"http://www.xxl3.ru/kadeti/dorba.htm  И на одном из кадетских съездов речь тоже шла о его книгах:

понеділок, 2 березня 2015 р.

Рассада

Мои первые весенние растюшки продолжают развиваться. Лучше всего - салат рукола, уже по второму листику появилось. Рассада перца не сильно спешит, но оно и к лучшему, не  будет вытягиваться. Очень долго всходит базилик, а тот, который я еще в январе посадила, только-только начал развиваться. Посадила некоторые цветочки на рассаду. Всходят плохо, семена продают некачественные. Насмотрелась в Интернете всяких интересных роликов, как люди разными способами садят рассаду. Буду пробовать. Понравилось садить семена в так называемые "пеленки" - на скрученную в рулончики подложку для ламината. Очень удобно. Разворачиваешь уже проросшие  в тепле семена и можно садить сразу в огород или пикировать.


суботу, 28 лютого 2015 р.

Убили

Убили Немцова, предположительно через пару часов покончил жизнь самоубийством Чечетов. Только мне это кажется подозрительным?

середу, 25 лютого 2015 р.

Ціни

Сьогодні була шокована цінами на продукти в магазинах. Якщо позавчора цукор був по 13.50, і, здавалося, що це вже занадто, то сьогодні він вже по 20.90, а то і більше в інших точках. Це вже, навіть, викликає не шок, а істеричний сміх. Якби не було так сумно... Олія - 25, а на ринку - 30 грн. Овочі, крупи, макаронні вироби, цукерки, печиво - дорожчає все! Як же виживати на пенсію трохи більшу  за тисячу гривень? Треба заплатити за комунальні, ліки, які теж страшно подорожчали. На продукти залишається мізерна сума. Зверніть увагу - про мясні продукти я і не згадую! Люди в магазинах вже не мовчать, а вголос клянуть уряд, політиків. Це що- змова проти народу? Як же допомагати армії? Уже не зможемо. І це продумано?

неділю, 15 лютого 2015 р.

Начало огородных работ. С Богом!

Посадила на рассаду некоторые цветочки - петунию, дельфиниум,наперстянку, хейрантус (что это- еще не знаю). А еще уже высадила перцы, начали всходить, очень хорошо взошел салат Рукола  (тоже первый раз сажу в комнате), мне этот салат нравится своей ореховой горчинкой, садила его уже не раз в открытом грунте. Появились всходы комнатных помидор (Балконное чудо). Землю свою смешала с покупной. Петунию садила в торфяные таблетки.
 
Помидоры
петуния

четвер, 12 лютого 2015 р.

Допомога

Прочитала на сайті "Моя Алксандрия", що волонтерський центр запрошує допомогти переробкою овочів для наших воїнів. Пішла, взяла буряк, моркву, цибулю, часник. Сказали, якщо немає сушарки, то можна зробити зажарку для борщу та пофасувати в банки. Вже готова перша порція. Хочеться допомогти хоча б трішки.

вівторок, 10 лютого 2015 р.

Попельнасте

Посилання на рецензію К. Шляхового на мою книгу про село Попельнасте в журналі "Архіви України"
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30897

Бешка-Головківка

Сьогодні у мене була цікава зустріч з М.І.Косенко. Він досліджує свій родовід, знаючи, що дід його народився і жив в Головківці. В 1930 році його, як куркуля, разом з родиною вислали в Архангельську область, де він наступного року й помер. М.І.Косенко на Олександрійщині з 1964 року. Зібрав дуже багато свідчень, документів про своїх близьких. Сьогодні він попрохав мене надати йому консультацію в подальшому пошуку рідних. Що я і зробила. В газетних вирізках з місцевих газет, які він зібрав, виявилася і моя давня стаття про Головківку.
Тому я  вирішила розмістити її і тут. Може ще комусь згодиться.

Головківка
(До історії заселення)

Як би нам не хотілося прилучитися до героїчної історії запорізького козацтва, все таки початок інтенсивного заселення нашого краю ми можемо віднести лише до середини 18 століття. Верхівя Інгульця та близьких річок були давньою вотчиною ще Чигиринського полку, потім Миргородського (а був ще й Кременчуцький), а не Запорозького Коша.

пʼятницю, 6 лютого 2015 р.

Використання архівних документів у краєзнавчих дослідженнях


Використання архівних документів у краєзнавчих дослідженнях

Останнім часом  в українському суспільстві інтерес до краєзнавства значно зріс.  Про це свідчать створення нових краєзнавчих центрів, місцевих осередків, збільшення кількості видань краєзнавчого напрямку, статей в періодичних виданнях, Інтернет-сайтів, що відображають краєзнавчу тематику.
Можна з повним правом говорити про те, що відроджене українське краєзнавство в сучасних умовах стало однією з форм залучення широких верств громадськості до вивчення місцевої історії. Воно вже оформилося у специфічне поєднання професійної і аматорської діяльності, яке сприяє розширенню меж історичного пізнання і має помітний вплив на суспільну свідомість.
Та ефективність краєзнавства багато в чому залежить не тільки від організаційних зусиль, а й від ступеня осмислення його теоретичних основ, а останнє не можливе  без наукового аналізу історичного досвіду. Тому краєзнавці, як і науковці все  більше й більше звертаються не лише до вже відомих теоретичних напрацювань істориків, а й до первісних архівних джерел.
Наприклад, дедалі помітніше місце посідає виконання  замовлень фізичних і юридичних осіб в архівах України на пошук інформації генеалогічного характеру, здійснення родовідних досліджень. Збільшення кількості таких запитів свідчить про зростання інтересу до генеалогії, а паралельно - і до пізнання історії свого краю. Позитивна динаміка таких досліджень посилюється  збільшенням  інформації про склад і зміст їх фондів, деяким полегшення доступу до архівів, створенням сайтів архівів в Інтернеті. З кожним роком кількість замовлень в архівах на генеалогічні джерела зростає.
І якщо раніше для досліджень подібної тематики використовували в основному опубліковані матеріали, то зараз є певні можливості для залучення документів з архівів.

четвер, 5 лютого 2015 р.

Київ вечірній

Звичайно, фотограф з мене - ще той! Але я люблю ці фото, бо Київ для мене багато значить.
Всі знимки зроблено біля Головпоштампу в кінці січня цього року. Там я чекала на зустріч з Ірою Валявко. Саме випало багато снігу, який швидко, в черговий раз, розтанув.

середу, 4 лютого 2015 р.

Маловідомі факти з історії Олександрії


Легенда об основателе поселения.

Долгое время бытовала  легенда, что в кургане, (сейчас там -  Братская могила) похоронен “козак Вус”, которого считали основателем города. Архивные источники указывают, что настоящий основатель поселения Григорий Усык вместе с братьями уехал из Усовки  во время поселения здесь сербов (Новая Сербия) и преобразования села в щанец Бечею. Они значатся в списках жителей слободы Овнянка (сейчас – Новостародуб) за 1767 год. Кстати, в этом списке даже указано количество лет Г.Усыку ( 61 г.). В последующие годы среди жителей Бечеи Усыков  уже больше не было. 

вівторок, 3 лютого 2015 р.

Ще раз про Нову Прагу.

Зі статті "Нова Прага в 18-19 ст. До історії виникнення"

Розібратися у суперечливих фактах і твердженнях виникнення поселення допомагає лише детальне вивчення першоджерел. Зокрема, багато досі невідомих широкому загалу сторінок  історії Нової Праги можна почерпнути з краєзнавчих досліджень олександрійського священика В.Никифорова, робіт В.Ястребова, історика Н.Полонської-Василенко та архівних матеріалів, опублікованих у книзі нашого земляка А. Пивовара “Поселення Задніпрських місць до утворення Нової Сербії”.

неділю, 1 лютого 2015 р.

Мурзинка - Петриківка - Нова Прага


Сучасна Нова Прага з'явилась спершу як слобода (сотня) Мурзинка Новослобідського козачого полку (Слобідський полк, Новослобідське козацьке поселення, Новокозацький полк), який існував з 1753 по 1764 роки. Він став новою адміністративно-територіальною та військовою одиницею с центром у фортеці Святої Єлизавети. Полк сформовано за ініціативою російського уряду для поселення тих жителів існуючих до появи Нової Сербії поселень, яким за указом треба було звільняти місця для  сербів.
            Заселення цього регіону, так званих «задніпрських місць», що в 1732 відійшли до Російської імперії, відчутно пожвавилось вже на поч. 18 ст. вихідцями з Гетьманщини та «Польської України». В основному це були козаки Миргородського та Полтавського полків. От  і довелось місцевому населенню, починаючи з 1753, селитися поруч із Новою Сербією, на 20 верст углиб запорозьких земель або повернутися назад у Гетьманщину. Більшість вибрали останнє. Право вибирати місце і заселяти слободи надавалось так званим «осадчикам», осадчим. Мурзинським осадчим став Василь Петрик.
Територію полку було поділено на сотні, на чолі яких стояли сотенні отамани. До складу сотні входило від 1 до 4-5 населених пунктів (залежно від кількості мешканців). Землю під поселення козакам полку та членам їхніх родин уряд надавав за умови несення військової служби. За час існування полк зарекомендував себе як боєздатне формування. Його військовослужбовці  взяли участь у Семилітній війні. Не зважаючи на переважно український склад населення, Новослобідський козачий полк використовувався урядом як провідник російської політики у регіоні: боротьба з гайдамацтвом, постійна конфронтація із порубіжним Запорожжям.
Після ліквідації Нової Сербії і утворення Новоросійської губернії  цей полк в 1764 р. було реорганізовано в Єлисаветградський пікінерний, до якого Мурзинка увійшла як перша рота.
***

пʼятницю, 30 січня 2015 р.