Частина третя. (18-те –
перша половина 19-го століть)
с.Байдакове Онуфріївського району Кіровоградської області - фото Олександра Сироватка (Полтава)
Наступна розповідь про нащадків Андрія
Байдака, які отримували землі на Олександрійщині
та майбутньому Верхньодніпровському
повіті Катеринославської губернії, вже як військовослужбовці російських полків.
Спочатку про Байдаківку на правому березі річки
Омельник та її засновника Івана
Григоровича Байдака. До кінця 70-х років 18 ст. у його володінні при слободі Байдаківці перебувало у сукупності близько 2 тис. дес. землі.
Слобода Байдаківка початково входила до
приходу Попельнастівської церкви. І
в першій метричній книзі цієї церкви ми знаходимо записи, що стосуються засновника
слободи на той час ротмістра Івана Григоровича Байдака, а також жителів Байдаківки за 1775 – 1782 рр. Окремий прихід саме цієї Байдаківки з'явився після побудови там своєї Іоаннохрестительської
церкви в 1790 році. Про це детально можна прочитати у праці Ф.Макаревського
«Материалы
для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и
приходы прошедшего XVIII столетия», який подає і документи про будівництво та
освячення церкви. У Відомості Катеринославського намісництва
1790 р. про церкви його правобережних повітів фіксуються церкви обох Байдаківок (вказуються як
слободи) – Іоана Хрестителя і Чудотворця Миколая.
Звернемось
до документів:
У поясненнях земельних відводів за примітками
до карти Єлисаветградської провінції 1774
р. (в державних округах) значиться
по Зибківській окрузі ротмістр
Байдак, якому виділено 1440 десятин
під слободу на 48 дворів плюс ще 1440 дес. на вівчарні та кінські заводи, які
йому, як ротмістру Єлисаветградського пікінерного полку були виділені в 1772 р.
В описі справ Новоросійської губернської
канцелярії (ДАДО, спр. 310): «Об отводе прапорщику Байдаку во второй
государственной округе под поселение слободы на 48 дворов, а под овчарной завод
с дачи слободы Зыбкой и Лозоватой балки земли (1771 г)».
Там же (спр.577) – «По доношению ротмистра
Ивана Байдака о перемежевании отведенной племяннику его ротмистру Андрея
Байдака сыну Якову под слободу на 48 дворов земли на его имя, а вместо оной
племяннику его об отводе в другом месте (1774)».
Там же (спр.642) – «Об отводе
Елисаветградского пикинерного ротмистру Ивану Байдаку в просимом им месте по
чину его ранговой земли (1775».
За ревізією 1782 року у слободі
секунд-майора Івана Байдака значиться 30 хат, чоловіків – 117, жінок – 112.
Після смерті Івана Григоровича Байдака
власниками села стали його дружина та діти.
У Алфавітному списку Новоросійського
повіту за 1798 рік вказані: «Байдака майора детей с.Байдаковское, Байдака
сержанта дер. Андреевка, Байдаковой майорши пустошь, ее ж Байдаковой с детьми
д. Варваровка». А з документу про кількість землі під казенними і поміщицькими
поселеннями того ж Новоросійського повіту дізнаємося про таке: «село Байдаковское умершего майора Ивана
Григорьева сына Байдака детей», землі 1730 десятин, жителів - 107 чоловік та «деревня Варваровка вдовы, майорши Анны Петровой дочери Байдаковой с
детьми», у власності яких було 6000 десятин, і де
числилось – 137 жителів.
Байдаківка (Байдакове) – колишнього Олександрійського повіту і сучасного
Онуфріївского району
В «Алфавите дачам генерального межевания
Александрийского уезда» зафіксоване село «Байдаковское
Григория и провинциального секретаря Александра Андреевых» з датою
межування за 1783 р.. всього землі – 3584 десятин і 642 сажені. А заснував село
їх батько Андрій Байдак. Він же збудував тут і першу дерев'яну церкву Святого Миколая. Перші
відводи тут землі за відомими на сьогодні документами датуються 1771 роком.
А у відомостях правобережних полків
Катеринославського намісництва на початок 1784 р. по Олександрійському повіту
вказано село Байдаківка капітана Байдака
на 3600 десятин землі з поселеними душами – чоловіків 272, жінок 246.
Наступний документ: «Ведомость Елисаветградского уезда с показаним числа десятин под. казенними
и помещичьими селениями и в пусте лежачих земель» за 1806 р.
В ньому значиться «село Байдаково секунд майора Андрея
Григорьева сына Байдака; дворових людей 35». Тоді у селі було «число душ»
289 чол. ст. і 272 жін. ст. За власником
числилось «земли десятин удобной 3550, неудобной - 50». Дати відведення землі –
1771, 1772, 1783 рр.
Там же – «сельцо Байдаковка секунд майора Андрея Григорьева сына Байдака»,
жителів - 18 чол. ст. і 26 жін. ст., землі 450 дес., рік відведення землі –
1777.
У відомостях про церкви у складі духовних
правлінь Катеринославської єпархії Єлисаветградського духовного правління
наступних років (наприклад 1811, 1815 рр.) записано відповідно:
«В
помещичьем селе Байдаковке церков Николаевская деревяная, ветхости ни в чем не
имеет, в ней сосуды сребрение и ризницею достаточная. Прихожане-помещики стабс
капитан Григорий Байдаков, колежский регистратор Александр Байдаков и помещичьи
подданные. Церковный староста – Семен Сова». Тоді в селі було 62 двори, в яких проживали 250
чоловіків і 238 жінок.
«В
помещичьем селе Байдаковке помещика підпоручика Александра Байдака церков
Николаевская деревянная построена коштом умершего помещика майора Андрея
Байдака, позволено ее строить 1782-го
года мая 10-го дня и того ж года месяца июня 13-го заложена, строением окончена
1784-го того ж года мая 9-го дня освячена».
В Опису до Атласу Катеринославського намісництва 1787 року значиться село Байдаковка капітана Байдака, в якому проживало – ч. 287, ж. 269, у володінні якого було 3600 дес. Землі.
З
метричної книги Миколаївської церкви с. Байдаківки: «11 сентября 1823 г. рожден,
а 13 крещен Дмитрий сын села
Байдаковки помещика подпоручика Александра Байдака и его жены Елисаветы». гаоо 37-3-266 л. 150 об.
В Адрес-календарі Херсонської губернії на 1826 р. - по м. Олександрія серед
засідателів земського суду значиться поручик Олександр Андрійович Байдак.
Далі
буде розповідь про Байдаків другої половини 19-го і початку 20-го століть
Немає коментарів:
Дописати коментар