Вулиці, площі та провулки Олександрії

Площа Жовтнева

Дещо про вулиці, площі та провулки Олександрії. Лена Карпачова навіяла своїм запитанням про будинок на вул. Миколаївській. Заглибилась в копію Адресної книги міста 1941 року, яку першим  скопіював з оригіналу В.Жванко. За спогадами В.І.Заболотного записи у книзі робив Іван Андрійович Гладкий – діловод відділу комунального господарства. На жаль, у назвах вулиць багато помилок і перекручень, записи і українською, і російською мовами, і суржиком (на слух). Порівнювала записи Адресної книги з іншими джерелами, та все ж можуть бути неточності.

Ось та ж вулиця Миколаївська. Саму  вулицю, скоріше всього, започаткувала Свято-Миколаївської церкви, яка на ній знаходилась. Потім називалась Пролетарська, у війну Громадянська, знову – Пролетарська до недавнього часу. Зараз - Святомиколаївська.

Колишня вулиця Воловича (за прізвищем дореволюційного власника одного з перших механічних млинів в Олександрії) в радянські часи називалася на честь Клари Цеткін. У війну – Шлях до млина.  Зараз - вул. Анатолія Кохана.  На цій вулиці були розташовані два дитячих будинки - №2 та №27

Вул. Діброви раніше називалась Інгульська (в деяких джерелах говориться, що частина її, та що ближче до вокзалу,  стала називатись Вокзальна, інший варіант – що так називалася вся вулиця після прокладення через Олександрію залізниці та побудови вокзалу), потім – Перекопська. І на старих фото Олександрії теж показано вул.. Вокзальна – та її частина, що була ближче до вокзалу. Є майже  точна дата її перейменування  на вул. Діброви – червень 1945 року. Тоді відбулося перепоховання праху Іллі Діброви в Олександрії.

Дореволюційна Поштова за радянських часів стала Першотравневою, як і кінотеатр на ній (будинок однієї з колишніх синагог).  А у війну вона називалась Мостова. Зараз так і залишилась Першотравневою.

Вулиця Порохова  до війни і після неї називалась Партизанською (на згадку про партизанів так званої Громадянської війни). В 1941 році перейменовувалась  на Юнацьку.

Колишня вул. Херсонська після революції перейменована на честь Рози Люксембург, у війну – Сільськогосподарська , після знову - Р.Люксембург, зараз – Д.Чижевського, на пошану нашого земляка, всесвітньо відомого вченого. У будинку  №4 по цій вул. жив китаєць Сю-Же-Ми М.С. (так в Адресній книзі). Два будинки займала «пуговічна фабрика». Власниками цих будинків вказані  «жид Чернявський та жид … (прізвище нерозбірливо. Слова «жид» в багатьох місцях книги старанно закреслені). Зараз це – одна з  найкоротших вулиць міста. А в Адресній книзі 1941 р. вказано на ній 14-ть будинків.

По кілька перейменувань зазнали й інші вулиці міста. Наприклад, до недавнього часу – вул. Примакова.  Спочатку називалась Полтавською. Вона є на плані міста 1895 р. До війни і після – вул. Кірова. В 1941 році перейменовувалася на Полтавську. Зараз – Таврійська. Тут – історична плутанина. Вул. Таврійська до революції дійсно існувала. Вона була ніби продовженням вул. Полтавської (Примакова) через Соборну площу навскоси.  Після реконструкції і перебудови центральної частини міста та площі ця вулиця зникла. Перейменували на Таврійську тому, що вже є вул. Полтавська.

Відома всім олександрійцям  площа Кірова до революції називалася Покровською (на плані 1895 року вказувалася подвійна назва Покровська-Провіантська). В 1941 році перейменовувалася на Український майдан.  Повернуто першу назву.

Одна з центральних вул. міста ім. Свердлова, до революції називалася Бульварною.. У війну мала дві назви – Поштова і, скоріше всього, якусь німецьку (в Адресній книзі цю назву витерто, можна прочитати дві перші букви Ге..). Повернуто назву Бульварна.

Руйнування старої "гімназійної церкви" перед новим будинком міської ради

Будівництво будинку міської ради

Тепер уже проспект Соборний довгий час був просто вулицею. Спочатку Чигиринською (за спогадами), Соборною, Потім – Дніпровською, Жовтневою, у війну – Головною (ще одну назву цієї вулиці знову ж таки витерто ретельно). Довгий час – проспект Леніна. Майже при перетині ним вул. 20 років Жовтня був ще один дитячий будинок - №26. Площа Леніна зараз перейменована на Соборну. До революції вона теж мала подвійну назву – Соборна-Базарна

не знаю точно - можливо відкриття новозбудованого  Жовтневого кінотеатру 

(Все Жовтневе - площа, вулиця, кінотеатр)

Цікаву історію має і вулиця Кременчуцька (ця назва присвоєна рішенням виконкому 2 листопада 1957 року). Одна з найдовших вулиць. Колись, та майже й тепер – околиця міста. Називалася спочатку Ісакієвською. До війни – Петровською. В 1941 році перейменовувалася на Вітовську (може Виговського?) і Франка. У будинках  за № №200, 248, 2 52, 254  до війни знаходились приміщення  артілі «Борець за краще життя». По вулиці (за книгою 1941 р.) часто повторюються власники будинків на прізвища Куліков (Кулікова), Гарасюта,  Турбаївський, Додатко, Тарасенко, інші.

До сучасного перейменування місто мало кілька «червоних» вулиць – Червоноармійська, Червоногвардійська, Червоностудентська, Червонозоряна, Червонофлотська, Червоного Козацтва і просто Червона, - ця назва залишилась.

Тепер же у нас аж занадто багато вулиць та провулків, що мають ботанічно-природничо-географічно-календарну  прив’язку -  Рікова (може Річкова???), Бережна, Берегова, Зарічна,  Яблунева, Липнева,Червнева,  Травнева, Джерельна, Виноградна, Східна, Квіткова, Кленова, Космічна,  Кам’яна, Абрикосова, Горіхова, Лісова, Лугова, Нагорна, Озерна, Осіння, Південна, Північна, Польова, Садова, Січнева, Сонячна; Провулки -Аграрний, Верхній, Весняний, Вересневий, Внутрішній, Зелений, Курганський, Надовражний, Нагорний, Нижній,Степовий, Серпневий, Польовий, Горіховий, Озерний,  Садовий,  Сонячний (п’ять (!!!) попередніх провулків повторюють  назви вулиць), Середній,  Тихий..

Провулок Таврійський тепер теж повторює назву вулиці.

Є у нас і провулки Можайського, Пожарського,  Мусоргського, Мурманський, Виборзький, Волховський.   І абсолютно ідентичні назви – вул. Златопіль і провулок Златопіль (???)

І, звичайно ж, є вулиця Надії!

Всі фото - з Інтернету.