І.М.Звінський – гімназійний вчитель Дмитра Чижевського - частина друга

 

Чому І.Звінський залишив Олександрію та перебрався до Черкас – невідомо. У вересні 1912 року  він виступає з промовою «Чему и зачем учатся в гимназии» на річному акті в Черкаській чоловічій гімназії.

Перші наукові публікації І.Звінського зявились ще в 1909 році і, звичайно ж, вони були присвячені Гоголю:

 Звинский И.М. Об увлечении античностью в новое время и о Гоголе // Гермес. 1909. - Т. V. - № 13. - С. 419-421, 441-446. 

ЗВИНСКИЙ И. М. Гоголь, как любитель античного мира; Из журнала «Гермес».—Спб., 1909. 

 А  публікації вже за 1912 р. можна побачити і в журналі  «ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ ЗАПИСКИ» (1860—1917) -  Звинский, И. Эдип в трагедиях Озерова и Софокла // ФЗ. — 1912. — Вып. 3. — С. 361—376.(Автор сравнивает трагедию русского драматурга и поэта В. А. Озерова «Эдип в Афинах», являвшуюся подражанием «Эдипу в Колоне» Софокла, с оригиналом).

У вересні 1912 р. в Черкасах було відкрито чоловічу учительську семінарію, яка готувала вчителів для початкових шкіл міста і повіту. Скоріше всього І.Звінський викладав і в семінарії. Викладання в семінарії було на високому рівні, про це свідчить той факт, що в 1914 р. навчальному закладу було доручено проводити літні педагогічні курси для вчителів усіх народних училищ Київської губернії.

Ще одне побіжне згадування прізвища «Звінський» - у статті автора особистого сайту черкаського  вчителя Миколи Щербини «Черкаси у роки першої світової війни». Ось цитата: «Так, лідер місцевої організації партії кадетів Звінський збирав молодь і виголошував гучні промови про «святий обов’язок» взяти в руки зброю».

Можна з впевненістю сказати, що і в Черкасах І.Звінський швидко став відомою особою. Про це свідчать розрізнені згадки про нього, як гарного вчителя логіки, психології і латинської мови

У 1917 році він вступає до Партії Народної Свободи і стає активним її членом. Він згадується в одній з листівок цієї партії як кандидат до Установчих зборів. -

(ГРАЖДАНЕ! [Листівка] : "Перед вами список кандидатов Партии народной свободы в Учредительное собрание по Киевской губернии ..." / Партия Народной Свободы. Киевский Областной Комитет . – Киев: Тип. Акц.[ионерного] о-ва "Южная Копейка", датовано за змістом [1917, верес. - жовт.]. – 1 арк. з зв. в 1 стп.; 29 х 18 см.

Анотація: Основні положення програми Партії народної свободи та список кандидатів до Установчих зборів…) 

Наступні події, що стосуються І.Звінського, мені вдалося знайти лише за 20-ті роки  - - 5 вересня 1920 року він очолив  першу у Черкасах автокефальну православну українську громаду при військовій Миколаївській Церкві.

А в жовтні 1921 разом з Г.А.Калішевським брав участь у Першому Всеукраїнському Православному Церковному Соборі, де було проголошено Українську Автокефальну Православну Церкву на чолі з митрополитом Василем Липківським. До речі, протягом 20-х років до УАПЦ перейшли близько половини всіх парафій на території нинішньої Черкаської області й вона стала найбільшою релігійною деномінацією краю.

Відомо і кілька згадок про публікації педагога і вченого цього періоду –   

 Звінський. Начерк філософічної термінології. Черкаси: Вид-во коопер. «Допомога школі» Черкаської повітової вчительської спілки, 1920, 33 с.

 Звінський, Філософський словничок, Черкаси, 1920, 33 стор.; (скоріше всього, це та ж сама робота,  але з іншою назвою)

Зважаючи на педагогічну на наукову активність І.Звінського, саме його було призначено директором першого вищого навчального закладу в Черкасах – Інституту народної освіти. Він відкрився 6 лютого 1921 року. Крім того, відзначалися і його організаторські здібності.

Першими студентами інституту стали, направлені Кременчуцьким губернським відділом народної освіти учителі сільських шкіл, передусім Черкаського повіту, який у той час входив до Кременчуцької губернії. А викладацький колектив був надзвичайно потужний для того часу. Крім найкращих вчителів Черкас, для викладання окремих курсів запрошували з Києва відомих українських  науковців – М.К.Зерова,  О.Й Гермайзе, інших. В інституті, дякуючи  директору, тоді працювало 3 професори і приват-доценти та 9 викладачів колишніх черкаських гімназій та учительської семінарії. 

Кілька разів перший вищий навчальний заклад Черкас реорганізовувався. На цьому знімку - випуск педагогічного технікуму 1922 р. Можливо серед зображених на фото є і І.Звінський. На жаль, фото не підписані.

Віднайдені мною свідчення, документи, публікації, що стосуються І.М.Звінського, не можуть, звичайно, повністю відобразити його життя. Згадаю лише, що директором інституту він працював лише рік. Що з ним сталося після 1922 року поки що – невідомо. Можна лише здогадуватися. Активна політична та церковна діяльність у минулому, скоріше всього, «завадила» талановитому діячу й надалі очолювати заклад. Тут відкривається широкий простір для майбутній зацікавлених дослідників.

І в Черкасах була Соборна площа

P.S. (Особисте) – Доля подарувала мені кілька цікавих відвідин Черкас. Будучи прес-секретарем Олександрійської міської ради,  в 2006 р.  приймала участь у семінарі українсько-американської Програми партнерства громад фундації Україна-США, який відбувався у Черкасах. Крім цікавих занять, які проводили також і американські спеціалісти, побували майже у всіх черкаських музеях.

А в 2010 році мене запросили взяти участь у науково-практичних читаннях до 120-річчя від дня народження письменниці Зінаїди Тулуб. Приводом до запрошення послужило моє дослідження на тему «Родина Тулубів і Олександрія», з яким я виступала на зібранні. Ця стаття увійшла і до збірки «Життєві шляхи родини Тулубів», виданої в Черкасах того ж року (автори-упорядники А.Кузьмінський і В.Поліщук) з подякою, в тому числі, й олександрійцям – О.Скічку і Н. Жахаловій за допомогу у зборі матеріалів для книги. А відбувалися ці читання саме в Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького, прообразом якого був Черкаський інститут народної освіти, де першим директором був І.М.Звінський.

Ось так, цього разу, віртуально, доля знову привела мене до Черкас.