Генерал-майор Чижевський Микола Костянтинович – брат батька Дмитра Чижевського?

В основному, те, що я хочу повідати нижче про Миколу Костянтиновича Чижевського, я знайшла нещодавно на кількох  сайтах в Інтернеті. Є і деякі документи, що стосуються його служби, але вони - в архівах Росії.

Ще на початку своїх досліджень про життя та діяльність родини нашого знаменитого земляка Дмитра Чижевського, я весь час задумувалась над тим, що ж сталося з іншими родичами вченого? Хто вони, чим займалися? Знала, що Іван Костянтинович Чижевський мав брата і сестру. 

 

В списках землевласників Олександрійського повіту вказуються:

«Секретаровка:  Хутор Новопрагской волости. На 1894 год землевладельцы дворяне подпоручик Николай Чижевский, поручик Иван Чижевский, Варвара Константиновна Тарнавская (38 десятин 1600 кв. сажень».

«Чижевский Николай Константинович - подпоручик, Иван Константинович - поручик, Тарнавский Владимир Викторович – дворянин (чоловік сестри братів Чижевських)»

«Чижевский Николай Константинович (51 д.) подпоручик, Чижевский Иван Константинович (95 дес.) поручик и Тарнавский Владимир Викторович (52 д. 484 с.) двор.  - х. Секретаровка, Новопрагская вол., Н.-пр. пр. 38 д. 1600 с.

х Васильевка, » 102» 1284»;   (Алфавитный список землевладельцев Александрийского уезда на 1896 год). Архівних документів стосовно Миколи Чижевського ( саме рідного брата Івана Чижевського) тепер вже важко відшукати. Публікацій про нього тоді не виявилось. Ні його  брат, ні племінники (Дмитро і Марія) у своїх спогадах дядька не згадували.

І відразу хочу наголосити – я не впевнена на сто відсотків, що людина, про яку я хочу тут розповісти, дійсно є братом Івана Чижевского і дядьком Дмитра Чижевского. Правда, повністю збігаються і прізвище, і по батькові. – Чижевський Микола Костянтинович. Ось, що вказано про нього дослідниками історії  Полтавського кадетського корпусу:

«Чижевский Николай Константинович, р. в 1861 (3 липня, син відставного капітана Полтавської губернії). Полтавский кадетский корпус 1877, Одесское пехотное юнкерское училище (офицером с 1881). Генерал-майор, командир 326-го пехотного полка. Убит большевиками 18-19 окт. 1918 в Пятигорске».

М.Чижевський був військовим. Навчався в Петрівській Полтавській військовій прогімназії, закінчив Одеське піхотно-юнкерське училище, з якого вийшов прапорщиком (1881 р.). Від підпоручика  до полковника минуло всього три роки. Приймав участь у першій світовій війні. У жовтні 1916 року присвоєно звання генерал-майора, а у листопаді того ж року нагороджений георгієвською золотою зброєю «За хоробрість». Крім того, мав ще й такі нагороди – ордени Св. Анни 3-ї ст. (1905р.), Св. Станіслава 2-го ст., (1912 р.),  Св. Анни 2-го ст. з мечами (1915), Св. Володимира 4-го ст. з мечами і бантом (1915). Майже все своє військове життя М.Чижевський прослужив на Північному Кавказі, крім участі у Першій світовій війні. В 1900-1901 роках був ктитором церкви полку, в якому на той час служив.  

Після кількох відряджень до Персії, Бухари був нагороджений –  персидським шахом  орденом Лева і Сонця (1896 р.), а також орденом бухарської  Зірки срібної 1-го ст. (1898 р.) - (для того, щоб носити дві останні нагороди було спеціальне розпорядження).

Згадується М.Чижевський і в списках поранених за 1915 рік (можливо після цього і був нагороджений  двома орденами). 

Віднайшовся ще і послужний список Миколи Чижевського за 1914 рік, в якому розписано всі призначення, відрядження, відпустки, нагороди та інше за 1880-1914 роки. В ньому  зазначена  дружина Чижевського –  був жонатий першим шлюбом  з дочкою штабс-капітана Борисова – дівицею Надією Семенівною Борисовою. Мав сина Миколу (нар. 11 липня 1896 р.). Дружина і син теж православного віросповідання. Також вказано, що ні за ним, ні за батьками, ні за дружиною «недвижимое имущество родовое и благоприобретенное – НЕ ИМЕЕТСЯ».

 Але достовірно відомо, що брат Івана Чижевського був власником кількох десятин землі. Тому і присутні деякі сумніви щодо його приналежності до родини олександрійських Чижевських. Та, можливо, що на час складання послужного списку за 1914 рік він вже не мав приватного майна. Ктитор полкової церкви 1900 -1901.

М.Чижевський - в центрі

З початком громадянської війни генерал Микола Чижевський залишався на Північному Кавказі. У 1918 році, після обов’язкової реєстрації, його було взято більшовиками в заручники і відправлено в П’ятигорськ. Разом з іншими заручниками (серед яких були відомі генерали Рузький, Радко-Дмитрієв та ін.) 21 жовтня 1918 р. генерала МиколуЧижевського було зарубано шаблями - «в ответ на дьявольское убийство лучших товарищей, членов ЦИК и других».

«Акт расследования по делу об аресте и убийстве заложников в Пятигорске в октябре 1918 года».

«…В Пятигорске были арестованы сенатор барон Медем, подъесаул Колосков, полковник Карганов, подполковник Карташев, генерал Назиненко, генерал Чижевский, …… Там же содержался и бывший член Государственного совета Н. С. Крашенинников, расстрелянный ранее других заложников…

…Началась рубка. Рубили над ямой, шагах в пяти от нее. Первым убили старика небольшого роста. Он, вероятно, был слеповат, и спрашивал, куда ему идти к яме. Палачи приказывали своим жертвам становиться на колени и вытягивать шеи. Вслед за этим наносились удары шашками. Палачи были неумелые и не могли убивать с одного взмаха. Каждого заложника ударяли раз по пять, а то и больше».

^«По данным белогвардейской комиссии по расследованию преступлений большевиков, 18 октября 1918 года (2 ноября по новому стилю) генерал Н.В. Рузский был выведен на Пятигорское кладбище в составе группы заложников и убит кинжалом лично чекистом Г. А. Атарбековым. Генерал, согласно показанию свидетеля, скончался после пяти нанесенных ему ударов, не издав при этом ни единственного стона».

Зі списку зарубаних:

«…35. Чижевский Николай Конст., ген.-майор опознан 57
      36. Русанов Николай Алексеевич, капитан опознан 41
      37. Мельгунов Анатолий Ильич, генерал-майор опознан 37
      38. Граф Бобринский Гавриил Алексеевич, вольноопределяющийся оп. 5»

…

      Не вошедшие в приказ № 6 – «…Борисов Владимир Семенович, полковник, опознан» (можливо брат дружини Миколи Чижевського).

Джерела:

1. Алфавит ДАЧАМ ГЕНЕРАЛЬНАГО МЕЖЕВАНИЯ Александрийскаго уезда Херсонской губернии

2.(Алфавитный список землевладельцев Александрийского уезда на 1896 год

3."Военный орден святого великомученика и победоносца Георгия. Биобиблиографический справочник" РГВИА, М., 2004.

4. Список полковникам по старшинству. Составлен по 01.08.1916. Петроград, 1916

5. Егоров Н.Д. Русский генералитет накануне Гражданской войны (Материалы к биографическому справочнику). М. 2004.

6.Красный террор в годы гражданской войны. По материалам Особой следственной комиссии по расследованию злодеяний большевиков. / Под ред. Ю. Г. Фельштинского и Г.И. Чернявского. М.: ТЕРРА, 2004

7.ВП по военному ведомству/Разведчик №1282, 02.06.1915

8.ВП по военному ведомству/Разведчик №1288, 14.07.1915

9.Русский Инвалид. №149, 1915;  сайт www.grwar.ru) 

 генерал Н.В. Рузский

 Генерал Радко-Дмитрієв