До історіі заснування с. Ясинуватка - друга частина

 

Наступними і останніми власниками (кінець 19-го та початок 20-го століть) села  Ясинуватки Олександрійського повіту стали Анєнкови та Вінберги. Мова піде про ці сімейства.

Деякі архівні дані про родину Чеботаєвих - власників земель с. Бандурівки колишнього Олександрійського повіту Херсонськоі губерніі.

Пояснення: (російською) ГАОО  – Державний архів Одеськоі області. МК – метрична книга, фонд, справа, лист. «Восприемники» - поручителі при укладенні шлюбу та народженні дітей (куми); Ними ставали в основному – родичі та добрі знайомі. Інколи, на прохання батьків – поважні люди села, міста.

Олександрійський статистик Микола Борисов

Починаю цикл публікацій про М.Борисова.

Наперед дякую директору Олександрійської міської ЦБС Т.Троцюк за копіювання на моє прохання кілька років тому деяких матеріалів у РНБ, що стосувалися робіт М.Борисова.

Еще раз о курганах на Александрийщине.

Сьогоднішня зустріч з київським науковцем,  доктором історичних наук, провідним науковим співробітником Інституту історії України НАН України, директором Науково-дослідного інституту козацтва, автором багатьох книг з історії України, особливо козацтва, Тарасом Чухлібом в Олександрійській районній бібліотеці ім. Д.Чижевського сподвигла на публікацію тут моєї колишньої статті про КУРГАНИ.

Еще раз о курганах на Александрийщине.

У большинства представление о рукотворных курганах ассоциируется со скифскими племенами и запорожским казачеством. Но это – не совсем верно. На территории современной Украины, в том числе и  нашего края курганы появились значительно раньше.

«Околиці Олександрії» (До історії виникнення навколишніх поселень)

 Околиці Олександрії: з історії виникнення поселень / Н. Жахалова // Вільне слово. — 2006. — 17 травня. — С. 3 ; Вільне слово. — 2006. — 24 травня.  

“Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього” – цей крилатий вислів перевірено віками. Багатьом цікаво, хто наші предки, чим займались, чому село чи місто називається  так, а не інакше.

         Олександрія, Березівка, Войнівка, Користівка, Звенигородка … Наш рідний край, де жили і живуть прекрасні працьовиті люди, передаючи у спадок своїм дітям і внукам славні традиції та надбання. І ніякі “руїни” та революції не розірвуть цей зв’язок поколінь.

Попельнасте

Посилання на рецензію К. Шляхового на мою книгу про село Попельнасте в журналі "Архіви України"
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30897

Бешка-Головківка

Сьогодні у мене була цікава зустріч з М.І.Косенко. Він досліджує свій родовід, знаючи, що дід його народився і жив в Головківці. В 1930 році його, як куркуля, разом з родиною вислали в Архангельську область, де він наступного року й помер. М.І.Косенко на Олександрійщині з 1964 року. Зібрав дуже багато свідчень, документів про своїх близьких. Сьогодні він попрохав мене надати йому консультацію в подальшому пошуку рідних. Що я і зробила. В газетних вирізках з місцевих газет, які він зібрав, виявилася і моя давня стаття про Головківку.
Тому я  вирішила розмістити її і тут. Може ще комусь згодиться.

Головківка

(До історії заселення)

Як би нам не хотілося прилучитися до героїчної історії запорізького козацтва, все таки початок інтенсивного заселення нашого краю ми можемо віднести лише до середини 18 століття. Верхів’я Інгульця та близьких річок були давньою вотчиною ще Чигиринського полку, потім Миргородського (а був ще й Кременчуцький), а не Запорозького Коша.

Ще раз про Нову Прагу.

Зі статті "Нова Прага в 18-19 ст. До історії виникнення"

Розібратися у суперечливих фактах і твердженнях виникнення поселення допомагає лише детальне вивчення першоджерел. Зокрема, багато досі невідомих широкому загалу сторінок  історії Нової Праги можна почерпнути з краєзнавчих досліджень олександрійського священика В.Никифорова, робіт В.Ястребова, історика Н.Полонської-Василенко та архівних матеріалів, опублікованих у книзі нашого земляка А. Пивовара “Поселення Задніпрських місць до утворення Нової Сербії”.

До історії заснування поселення Усівка.

Пропоную мою статтю, що стосується історії Олександрійщини, яка була опублікована раніше в одній з газет міста.

Нові джерела з історії краю дають можливість з впевненістю говорити про конкретних засновників перших поселень на місці теперішньої Олександрії. Вже немає потреби називати “якогось там міфічного козака Уса чи Вуса”. Достеменно відомо, що це були Григорій Усик та його брати. Але – найголовніше: вони - не  запорожці, а козаки Кременчуцької сотні Миргородського полку.

           

З архівів - Мурзинка, Петриківка, Нова Прага

Стаття була опублікована у газеті "Сільський вісник" у 2008 році.