Де жили відомі олександрійці? – вулиці міста (третя частина) До Дня міста Олександрії

Сьогодні дещо незвично про вулиці міста. Хочу вказати – де саме в 19-20 ст. жили олександрійці,  більш-менш відомі тоді й пізніше.

Бульварна (Свердлова) – в будинку, де зараз управляння освіти, жила сім’я  одного з міських лікарів Вишневецького. В революцію і після неї будівлю займали різні військові штаби та громадські осередки. Потім там розмістилася міська бібліотека.

Вулиця Миколаївська (Пролетарська, Громадянська, Святомиколаївська) –  тут у будинку №52 жила сім’я українського поета Леоніда Чернова- Малошийченка. Власником вказано його батька - Малошийченка Кіндрата Федоровича. Будинок не зберігся. По цій же вулиці за №7 проживала у двох будинках родина земського статистика, автора багатьох статистичних статей, що стосувалися Олександрійського повіту,  М.І.Борисова. А майже навпроти був будинок (№46) завідуючого одним з училищ (школою) Чиркіна Івана Олексійовича.

Сучасна 6-го грудня (Казначейська, Ленінська, Театральна) - в будинку за №54 жила родина Воловича, власника одного з перших механічних млинів міста.  На цій вулиці у будинку купця Маслова винаймала спершу помешкання  родина Чижевських. Саме там і народився Дмитро Чижевський в 1894 р. На жаль, свідчень про те, де саме будинок знаходився, не збереглося. По цій вулиці стояв один з будинків  відомої своїм меценатством і збиранням козацьких старожитностей, зв’язками з Д.Яворницьким  родини Байдаків (приблизно навпроти сучасної поліції).  Микола Дмитрович Байдак був депутатом 1-ї Державної Думи від Херсонської губернії. Артемій Дмитрович Байдак (мав ще маєток в с.Замфірівці Косівської волості Олександрійського повіту) кілька років вибирався гласним Олександрійського Земства. Його добрим словом згадують у своїх спогадах О.Бачинський, Л.Гінзбург та ін.

Сучасна вулиця І.Діброви (Інгульська, Перекопська) - теж багатьом відомий будинок Соболєва з годинником, поряд по вулиці був ще один його будинок.

По вулиці Центральній (Шевченка, Управська, Шевченка) – на перетині з Бульварною Чижевські купили будинок за №48, частково перебудували його, звели флігель і проживали там з 1904 р.  до 1920 р.. Будинок було націоналізовано і передано житловому управлінню. Довгий час в ньому проживали партійні та радянські керівники міста. За №56 по цій вулиці знаходилася найперша друкарня міста, власником якої був Райхельсон. Пізніше (при німцях теж) тут постійно розташовувалася редакція місцевої газети, яка в різні часи мала різні назви. За спогадами по сусідству з Чижевськими жили Цівчинські – адвокат Аполон Цівчинський та його дружина Олена, уроджена Бачинська. На жаль, не відомо по якій вулиці.

На протилежному боці вулиці за № 45 при перетині з Поштовою стояв перший в Олександрії двоповерховий будинок генерала Буйницького. Після його смерті власницею стала  дружина Надія Буйницька - рідна сестра відомої Марії Лазич, яка була закохана в поета А. Фета (про це – в його спогадах).

Вулиця Поштова (Першотравнева) – олександрійці знають, що на ній розташований будинок купця Штромберга (за книгою Ф.Мержанова) з красивими різьбленими дверми. До речі,  «Адрес-календар Херсонської губернії на 1866 р.» у «Список должностных лиц Александрии и Александрийского уезда» вказує ще на одного Штромберга– «Земский врач 5-го участка коллежский советник Хаим Иосифович Штромберг».

Виявляється, що Штромберг був власником трьох будинків на цій вулиці за №№ 23, 25 і 27. Поряд, але в глибині, на березі р. Березівки стояв двоповерховий дерев’яний будинок контр-адмірала В.П.Романова (не зберігся). А перед домами  Штромберга в Адресній книзі вказано ще один будинок Байдаків («двор був. Байдака»), в 1941-му – контора «Заготскота».

Через проспект по тій же стороні знаходився будинок успішного підприємця Рутіса. На першому поверсі якого були магазини швейних та друкарських машин, велосипедів, м’ясорубок, примусів. А в підвальному приміщенні працював цех по виробництву газованої води, лимонаду. Навпроти колишньої синагоги  стояв будинок тодішнього директора комерційного банку Лангермана (а сам банк – на розі  вулиць Соборної та Інгульської, де потім відкрилася аптека. За №73 у власному будинку жила сім’я Мержанових – спочатку Миколи Олександровича, а потім його сина, відомого олександрійського краєзнавця Федора Миколайовича Мержанова. Коли будинок знесли при будівництві дев’ятиповерхівки, родина отримала в ній квартиру.

Перед відомим будинком С.Піщевича стояли два будинки купця Селіванова. Ще один цікавий дім знаходився на західному перетині Поштової і Центральної (деякий час там працювали фінвідділ та держстрах). Власником його був офіцер царської а потім – білогвардійської армій Яковлев. За спогадами в громадянську там розташовувалася контррозвідка генерала Шкуро.

По вулиці Енгельса (зараз ..) всім відомий будинок, де народився П.К.Кошовий. В Адресній книзі 1941 р. за №№12 і 14 власниками записані «Кошевой П.Ф. Март.М. та Кошевой Мих.»

Абазинська (Червоноармійська, - зараз Григорія Усика. Ще одна версія назви вулиці така – багатий комерсант Абаза збудував два притулки – для престарілих (по вул. Онуфріївській) та дітей-сиріт (по вул. Паученка, Джержинського, зараз – Захисників України). Тому міська управа і  найменувала вулицю, де жив Абаза, на його честь. Він же й  утримував ці притулки. Але коштів не вистачало, постояльці голодували, жебракували. А в будинку за №31 проживала родина Самуіла Гінзбурга- відомого в Олександрії вчителя єврейських хлопчаків. Його син Лазар Гінзбург (який з відзнакою закінчив Олександрійську чоловічу гімназію) згадував, що в домі працювало приватне єврейське чоловіче училище, і він теж допомагав батьку навчати дітей.

Як я вже писала, по цій же вулиці в Адресній книзі за №63 власником будинку вказаний Сокальський, на жаль, без ініціалів. Можливо, саме тут жив Г.Г.Сокальський - лікар і голова міської управи.

В будинку за №50 по вул. Крюківській (Карла Лібкнехта, зараз - Григорія Сокальського) жив з родиною відомий в Олександрії та навколишніх повітах вчитель П.Бачинський,  завідувач першого міського приходського училища.

Ганібалівська (Калініна, Середня, зараз - Братська) – перед Братською могилою були будинки ще одного успішного олександрійського комерсанта Моісея Лазаревича Аркіна, власника  магазинів не тільки в Олександрії, а й в Кременчузі. По цій же вулиці жив  генерал Юдін, учасник війни 1812 р. 

Це те, що вдалося «назбирати» за останні кілька днів. Фото - з Інтернету.