1918-1920 гг. - С.Г Пищевич

Нижче -  знайдені в Інтернеті деякі факти життя колишнього голови Олександрійського земства С.Г.Піщевича, коли його було призначено губернським старостою (губернатором) Херсонщини за влади гетьмана Скоропадського.

 БУДНІ КУЛЬТУРНИЦЬКОЇ РОБОТИ

Українці! Скиньте з себе млявість, беріться активно

до будування нашого вільного національного життя.

Іван Челюк

З приходом до влади гетьмана Скоропадського ставлення до українського національного руху на Херсонщині різко змінилося. Чиновники, що були в державних установах й при царському режимі, вітали прихід на посаду губерніального старости (тобто губернатора) відомого проросійського діяча С.Піщевича. Склалася цікава ситуація, коли в умовах офіційно проголошеної Української держави просвітяни були вимушені працювати на ниві розбудови української культури в умовах неофіційного тиску влади, в атмосфері шовіністичного цькування, яке, знов-таки неофіційно, підтримувалося представниками губернської виконавчої влади.

В першу чергу у просвітян знову виникли проблеми з приміщенням. В травні 1918 року, відразу після зміни влади, новопризначений губерніальний староста Піщевич видав розпорядження про те, щоб товариство "Просвіта" "протягом тижня звільнило приміщення "Херсонського панства" (тобто Дворянських зборів). Цікаво, що це розпорядження було надано не керівництву товариства, а місцевій міліції. Міліція відразу "явилась, щоби викинути нас або опечатати помешкання. Всякі заходи наші в пана старости не здались на ніщо. Міліція почала приходити в "Просвіту" ледь не кожного дня, відганяючи своєю появою й так перелякане громадянство" - писав Іван Челюк у Київ, у Міністерство Освіти, шукаючи у старих друзів захисту.

За розпорядженням губерніального старости Пищевича, випуск газети "Дніпро" зупинено у зв'язку з друкуванням статей, що закликають до повалення уряду пана гетьмана.

Родной край. - 1918. - 18 травня за ст. ст.

БУРЕМНІ ЧАСИ

(ОСІНЬ 1918 - ЗИМА 1920 Р.Р.)

"Необуздане хамство і цей раз розвалило Українську державу"

В'ячеслав Липинський

З осені 1918 року поглибилась політична криза в Україні, становище якої значною мірою залежало від стабільності центральноєвропейських держав Австро-Угорщини та Німеччини, які знаходилися на порозі революції.

В листопаді вони визнають себе переможеними, виведуть свої війська зі Східної Європи й Україна впаде в прірву братовбивчої війни.

Гетьманська влада намагалися на місцях здійснювати заходи по зміцненню свого положення. Єдиним офіційним опозиціонером для адміністрації був орган місцевого самоврядування, вибори якого проходили ще влітку 1917 р. Гласні мали по багатьом питанням власну думку, яка не завжди співпадала з позицією адміністрації. В серпні 1918 р. за розпорядженням губерніального старости були заарештовані відомі херсонські ліві політики гласні міської думи І.Л.Розенталь і С.Д.Аносов. Потім під тиском адміністрації було призначено нового міського голову. Ним став І.В.Балашов. Через місяць за розпорядженням губерніального старости С.Г.Піщевича, на підставі прийняття нового Закону про вибори, Херсонська міська дума була взагалі розпущена.