Сторінками сімейних альбомів

Свого часу (ще коли працювала в Олександрійському краєзнавчому музеї) оформляла дуже цікаву виставку "Сторінками сімейних альбомів".

Вадим Белоцерковский

Вадим Белоцерковский

Детство и юность сына писателя

Друкарні Олександрії 19-го - початку 20-го століть

Моя стаття в газеті "Городской курьер" в 2007 р.(на жаль не знайшла в якому номері)

Подготовив статью об издании в Александрии книги «Сойчине крило» И.Франко («Городской курьер», №44 за 1.11. 2007 р.), А.И. Кохан попросил работников музея помочь найти сведения о Макиевском, имя которого носила местная типография в 1926 году, когда здесь была напечатана книга. Пересматривая материалы из фондов музея о том периоде, я вспомнила, что в личном деле  директора типографии послевоенного периода Н.Б. Винокурова есть его записи о некоторых периодах развития полиграфии города.

Справи домашні, рукодільні

Трішки домашніх справ. У зв"язку з моєю теперішньою обмеженою мобільністю (артроз суглобів ніг), доводиться більшість часу бути дома.

Байдаки в першій світовій війні, Добровольчій армії і РВА.

ЧАСТИНА П’ЯТА – Байдаки в першій світовій війні, Добровольчій армії і РВА.

Правнуки Байдаків-козаків теж воювали. Саме про них наступна розповідь.

Син олександрійського Артемія Байдака Олексій (? – 11.08.1922) у першій світовій був поручиком 1-го кінно-артилерійського дивізіону. В Добровольчій армії служив у 1-му уланському полку. Після емігрував у Югославію, де і помер у 1922 році.

Байдаки - від козацької старшини до дворянства

Частина четверта (продовження) 

 Граф Ростислав Капніст і графиня Анастасія Капніст (Байдак)

Про нащадків роду Байдаків Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії у мене зібрано небагато відомостей. Тому цей родовід прослідковується не повністю.

Байдаки - від козацької старишини до дворянства.

Частина четверта

на задньому плані цього фото - залишки церкви с. Байдаківки 

Наближаємось майже до фінішної прямої – сьогодні розповідь про Байдаків другої половини 19 ст. і початку 20-го. Нащадків  роду у вказаний час можна умовно розділити на три гілки – Олександрійську (Херсонську), Верхньодніпровську (Катеринославську) та Полтавську.